Історія Марини
Марина та Георгій вже деякий час мешкали у громадянському шлюбі, коли він повернувся додому в Азербайджан та запросив дівчину приїхати до нього. Так і сталось, через деякий час вона поїхала до нього.
Перші декілька місяців дівчина підтримувала зв'язок з родиною, регулярно спілкувалась з мамою по телефону, навіть свекруха спілкувалась з мамою Марини, Ольгою, по телефону. Марина дзвонила з різних телефонних номерів, але через деякий час часті дзвінки припинилися.
Під час однієї з таких розмов, вона розповіла мамі, що знаходиться в міліції через те, що Георгій її побив, розірвав український паспорт. На щастя дівчина встигла заховати закордонний паспорт у сусідів. В міліції у Марини зняли побої та пообіцяли допомогти у повернені додому. Зв'язок з родичами перервався.
Через місяць дівчина знов передзвонила та надала матері координати знайомої Катерини, у якої вона ховалась від Георгія. Катерина розповіла, що у дівчини вибито декілька зубів і вона дуже схудла. Ці побої продовжувались весь час, поки Марина перебувала в Азербайджані. Дівчина була дуже залякана, оскільки Георгій запевнив її, що ніхто не зможе допомогти їй у повернені додому. Але коли Ольга дізналась про підневільний стан та сексуальне насильство над її дочкою, вона почала шукати допомогу. Так, через знайомих, жінка дізналась про діяльність центру «Ла Страда-Україна». Жінка надіслала до центру листа з описом ситуації та контактами Марини. Через мережу партнерських організацій дівчину було знайдено. Документи Марини також були поновлені у Консульстві України в Азербайджані. Марина нарешті опинилась вдома. Зараз дівчина мешкає у рідному місті та з жахом пригадує часи, коли над нею знущались, били та погрожували.
Фото — Natasha Savicheva
Історія - історії потерпілих Ла-Страда - Україна

Made on
Tilda